Українські народні Прислів’я та приказки про господарство і господарів
Прислів’я та приказки про господарство і господарів
•Хату руки держать.
•Нова хатка - нова гадка.
•Без хазяїна й двір плаче.
•Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки - хата.
•Всякий двір хазяйським оком держиться.
•Хазяйське око товар живить.
•Свій глаз - алмаз, чужі руки - круки.
•В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.
•У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
•Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
•Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.
•Роби на дворі - буде й в коморі.
•Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.
•Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
•Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
•На чорній землі білий хліб родить.
•На добрій землі що не посієш, те й вродить.
•Жита ростуть, як з води йдуть.
•Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить.
•Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.
•Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
•Не земля родить, а руки.
•Хто землі дає, тому й земля дає.
•Дай землі, то й вона тобі дасть.
•Давай нивці, то й нивка дасть.
•Де господар добре робить, там і поле буйно родить.
•Де господар не ходить, там нивка не родить.
•Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
•Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
•Як мілко орати, краще випрягати.
•Де оре сошка, там хліба трошки.
•Глибше орати - більше хліба жувати.
•Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє.
•Сій не пусто, то збереш густо.
•Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте - собі шкоди надієте!
•Хто хоче збирати - мусить добре засівати.
•Що посіяв, те і вродить.
•Яке посієш, таке і пожнеш.
•Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
•Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!
•Хліб усьому голова.
•Як хліб буде, то й все буде.
•Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
•Хліб на ноги ставить, хліб з ніг валить.
•На вітер надіяться - без мелива бути.
•Зерно до зерна - та й мірка повна.
•Де борошно, там і порошно.
•З гречки та проса - і каша й паша.
•З поганої трави - погане й сіно.
•Яка трава, таке й сіно.
•Яка пшениця, така й паляниця.
•Яка яблунька, такі й яблука.
•Яка грушка, така й юшка.
•Яка прядка, така й нитка.
•Яка пряжа, таке й полотно ляже.
•Кожному овочеві свій час.
•Аби цвіт, а ягідки будуть.
•Не з кожного цвіточка ягідочка!
•Терен груш не родить.
•Буряк - не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
•Пусти осот в огород - огірків не буде.
•Не вродив мак - пробудемо й так.
•Сади дерево ззамолоду - на старість як нахідка.
•Корова в дворі - харч на столі.
•Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.
•Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!
•Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш.
•Любиш поганяти, люби й коня годувати.
•Їдь, кобило, хоч три дні не їла!
•Даси коневі полови - будеш робить поволі.
•Гладь коня вівсом, а не батогом!
•На батозі далеко не поїдеш.
•Сип коневі мішком - не ходитимеш пішком!
•Хто коня годує, той дома ночує.
•В дорозі, у гостині пам'ятай о худобині.
•Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
•Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
•На те коня кують, щоб не спотикався.
•Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.
•У доброго коня верстви не довгі.
•Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.
•Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш.
•Пожалієш личка, не поможе й вірьовка!
•Пропав батіг - пропадай і пужално!
•Коли віл пропав, то пропадай і ярмо!
•Як снасть ламається - то чоловік ума набирається, а як худоба пристає - то чоловікові ума не стає.
•Як добрий став - риба буде, а стече став - болото буде.
•Погана сітка - для риби не клітка.
•Час не віл - його не налигаєш!
•Згаяного часу і конем не доженеш.
•На годину спізнився - за рік не доженеш.
•Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
•Згайнуєш на жнивах хвилину - втратиш не одну зернину.
•Літом хто гайнує, той зимою голодує.
•Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.