Українські народні Прислів'я та приказки про мову

•Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. 

•Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові. 

•Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.  

•Більше діла — менше слів. 

•Будь господарем своєму слову. 

•Мовивши слово, треба бути йому паном. 

•Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. 

•Від красних слів язик не відсохне. 

•Від солодких слів кислиці не посолодшають. 

•Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи. 

•Від теплого слова і лід розмерзається. 

•Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи. 

•Впік мене тим словом, не треба й вогню. 

•Гостре словечко коле сердечко. 

•Де мало слів, там більше правди.  

•Діла говорять голосніше, як слова. 

•Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться. 

•Добре слово краще, ніж готові гроші. 

•Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш. 

•За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. 

•З пісні слова не викидають і свого не вставляють.  

•І від солодких слів буває гірко.  

•Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе. 

•Коня керують уздами, а чоловіка — словами.  

•Красне слово — золотий ключ.  

•Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.  

•Краще переконувати словами, як кулаками.  

•М'які слова і камінь крушать.  

•На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.  

•Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.  

•Не кидай слова на вітер.  

•Не так то він діє, як тим словом сіє. 

•Шабля ранить тіло, а слово — душу. 

•Слово — не полова, язик — не помело. 

•Слова пристають, як горох до стінки. 

•Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. 

•Слово — вітер, письмо — грунт. 

•Слово до ради, а руки — до звади. 

•Слово до слова — зложиться мова. 

•Слово може врятувати людину, слово може і вбити.  

•Слово старше, ніж гроші.  

•Удар забувається, а слово пам'ятається.  

•Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує. 

•Чиєсь одне слово губить діло.  

•Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 

•Як овечка: не мовить ні словечка. 

•Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить. 

•Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.  

•Перше погадай, потім повідай. 

•Що кому треба, той про те й теребить. 

•Байка байкою, а борщ стигне. 

•Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив. 

•Не те гріх, що в рот, а те, що з рота. 

•Доведе язик не тільки до Києва, але й до кия.  

•Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить. 

•Дурний язик попереду розуму біжить.  

•Дурний язик — голові не приятель.